Нолик чапал через лес.
Подкатил к нему балбес.
- А давай,пойдём вдвоём,
И чего-нибудь споём?
-Не умею петь,увы,
Спойте лучше песню вы.
Пел балбес,идя сквозь лес,
Скоротав ходьбы процесс.
-Мы идём сейчас вдвоём.
Быть ты хочешь королём?
-Ну какой же я король?
Посмотри-ведь я же ноль!
Ноль-король! Так не годится!
-Мы поставим единицу !
Ой-ля-ля ля-ля-ля!
Нолик в роли короля !
Говорит ещё балбес:
- Здесь,смотри,волшебный лес.
Сумлеваешься?! Изволь!
-Ох ты, ах ты ! Ты -король !
Веселится вся столица-
Ноль-король на трон садится!
Так ,при помощи чудес
Короля добыл балбес.
Ноль,конечно-просто ноль.
Как вы не крутите.
Но теперь-он ваш король!
Так что-возлюбите !
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
