Идем с внуком Ромой от метро к дому. Зашли в магазин "Фамилия" - по мелочам (хозяйственным и школьным).
И ему там понравилась в мягких игрушках одна маленькая змейка. А он знает, что я очень не люблю и боюсь змей. Просто патологически. Рома выбрал из нескольких ту, что понравилась по окраске и походит ко мне.
- Рома, да что ты? Какая змейка, я же ночью спать не буду?
- Бабушка, ну ты привыкай по-тихоньку, сколько ж можно бояться? Ну...начни с коротких!!! (Не буду описывать свои эмоции).
Вот так мы немного пообменивались убеждениями и я согласилась ее купить с условием, что в воскресенье вечером она отправится с Ромой и родителями к ним домой.
Идем, я говорю:
- Помнишь, мы говорили тебе про любовь "в действии"? Когда любовь проявляют не словами, а поступками?
Смотри, я не люблю змей и не думала тебе покупать, но поняла, что ты очень ее захотел и не такая она и страшная и... купила тебе ее. Почему?
- Потому что ты меня любишь!
... Уже вечером, перед сном Рома загадочно сообщает маме по телефону:
- Мам, а хочешь я тебе тайну скажу? Бабушка мне в магазине купила мягкую игрушку - змейку! Представляешь?
- Как это так?
- Да! Из любви! И еще свитер. Из любви!
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 3332 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
