Потерянных друзей, растрелянных героев, разбитых судеб много, осколки не собрать. С тобою вместе мы, еще сильнее будем, мы будем пить вино и радость излучать. Вино мгновений счастья, отверженности яд, мы выплеснем на скатерть..............Она стала красным пятном, затем превратилась в черное... Тяжело, медленно сгущаясь она воплотилась в черного ворона, который выкрикивая взлетел и устремился от нас, туда, где раступается мрак, куда не попадают лучи солнца... Мы же останемся здесь, мы будем бороться, мы не будем побеждены печалью...
Сквозь их белые одежды виднелись заостреные клинки мечей, а на лицах отрешенные неземные улыбки...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 4608 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
